12 липня – 75 років від дня народження Ульфа Старка. Кілька цитат для творчих читачів

12 липня – 75 років від дня народження Ульфа Старка. Кілька цитат для творчих читачів

"Досить часто буває, що люди починають писати дитячі книжки, коли їм вже під сорок. У молодості цікавіше писати для дорослих. У мене теж так було. Моя перша дитяча книжка – це прощання з дитинством", – зазначав Ульф Старк, шведський письменник і сценарист.

Він був яскравою зіркою дитячої літератури. 13 червня 2017 року після нетривалої хвороби його не стало. Але добрі й світлі почуття, якими сповнені його зворушливі книжки, зігріватимуть душі нових і нових поколінь юних читачів. Загалом Ульф Старк написав близько 30 книжок, більшість з яких перекладено 25 мовами. Українською вийшли книжки  “Петер і червоний птах”, “Мій друг Персі, Бофало Біл і я”, “Диваки і зануди”, “Чи вмієш ти свистати, Юганно?”, «Маленька книжка про любов», «Тоді я був просто Ульф». Його твори, уподобані не лише дітьми, а й дорослими, здобули кілька престижних відзнак: скандинавську Дитячу Книжкову премію (1998), диплом від Міжнародного журі Премії Г. К. Андерсена.

Ось кілька цитат, навколо яких, на нашу думку, можна розгорнути й свою розповідь, спробуйте:

«Диваки і зануди»

«Знаєш, якщо хтось і створив увесь цей дивовижний світ із сонцями, равликами, квітами й людьми, то, напевно, не якийсь там зануда».
«Для таких диваків, як ми, ні в чому немає певності. Якби все було зрозуміло й просто, то не було б ніяких диваків. Тоді й Бог був би занудою і тільки те й робив би, що скиглив. Тоді краще б уже померти. Крий Боже прожити життя занудою!»

«Чи вмієш ти свистати, Юганно?»

«Аби щось вийшло, треба весь час пробувати».
«Мені хотілося одного – побачити, якою б стала моя сестричка, якби не померла, а народилася. Я був певен: вона виросла б красунею!»

«Маленька книжка про любов»

«Любов – це вагоме слово».
«Мама любила танцювати з татом. То було тоді, як вони зустрічалися. Але тепер черевики, в яких тато танцював, стояли в гардеробній кімнаті і тужили за його ногами. Ми також тужили. Але ми тужили не лише за його ногами, а й за цілим татом».
«І тут вона вийняла з портфеля кишенькове люстерко. Кругленьке, з синьою кришечкою.
– Прошу, – мовила вона. – Це тобі від мене на Різдво. Коли ти глянеш у нього, то побачиш того, кого я люблю».

Опубліковано 2019-07-11 17:00:00

Останні новини

Вебінар – навчання на дивані, або Підвищення кваліфікації онлайн

Вебінар – навчання на дивані, або Підвищення кваліфікації онлайн

Читати

Листопадовий день, що куций хвіст. Народні прикмети

Листопадовий день, що куций хвіст. Народні прикмети

Читати

«Айвенго»: історичний колорит і романтика пригод. Інтегрований урок

«Айвенго»: історичний колорит і романтика пригод. Інтегрований урок

Читати