Відділу навчання географії та економіки Інституту педагогіки НАПН України – 85!

Відділу навчання географії та економіки Інституту педагогіки НАПН України – 85!

8 жовтня 2019 року відділ навчання географії та економіки Інституту педагогіки НАПН України відзначає 85 років від дня заснування. І весь цей час працівники й керманичі відділу самовіддано працювали над створенням навчальних програм, підручників, хрестоматій та методичних посібників задля підвищення рівня викладання географії, поліпшення якості знань школярів, посилення інтересу до предмета. Серед найбільш значущих здобутків науковців відділу, зокрема, створення першого підручника з географії України, який витримав 16 видань, ідея методичної тріади: «вчитель – методист – учений» та Концепція географічної освіти в основній школі.

Як усі захоплені професією люди, працівники відділу в усі часи переймались престижністю галузі, тож налагоджували співпрацю з науковими кореспондентами, організовували всеукраїнські конференції, брали участь у освітніх проектах та створювали неформальні фахові об’єднання, як-от міський клуб учителів-географів «Гея» при Будинку вчителя.

Олег Топузов Тетяна Назаренко

Сьогодні відділом, в якому працюють знані автори наукових статей та навчальної літератури – Валентина Костак, Олег Топузов, Микола Криловець, Володимир Яценко, Наталія Ковчин, Віктор Надтока, Наталія Барадія, Дмитро Пузіков, Оксана Нехомяж, Лілія Покась, НаталіяГоначарова, Олена Часнікова, завідує доктор педагогічних наук
Тетяна Назаренко.

Співробітники відділу постійно спілкуються з учителями, методистами, науковцями, проводять наукові диспути, науково-практичні конференції, виїзні засідання. Та основним завданням науковців є науково-дослідна робота, а саме: підготовка нової редакції навчальних програм та перспективного оновлення Державного освітнього  стандарту; розробка методичних рекомендацій з географії та економіки на основі педагогічної прогностики; підготовка та проведення всеукраїнських і міжнародних наукових конференцій та інших наукових масових заходів; проведення педагогічних експериментальних досліджень; участь  у роботі журі всеукраїнських учнівських олімпіад з географії та економіки; участь у підготовці аналітичних матеріалів, що стосуються змісту навчання географії та економіки в ЗНЗ; написання та рецензування рукописів навчальних програм в тому числі і для курсів за вибором, підручників і посібників; участь у роботі спеціалізованої вченої ради Д 26.452.05 із захисту докторських (кандидатських) дисертацій.

Науковці сьогодення продовжують славну історію. Матеріали, що висвітлюють наукові результати дослідницької роботи співробітників відділу презентувались на конференціях різних рівнів, у фахових виданнях, засобах масової інформації. 

Шановні колеги, за 85-річну історію науковці відділу зробили значний внесок у розвиток методики навчання географії в Україні, створили чимало навчальних програм, підручників, навчальних та методичних посібників, тож не втрачаючи темпу, тримайте високу планку якості й упевнено долайте наукові вершини!

Нехай вас надихає неосяжне поле ще невідкритих методичних таємниць і не вигаданих творчих ідей! Творіть, фантазуйте, мрійте і досягайте!


 

 ІЗ ІСТОРІЇ ВІДДІЛУ НАВЧАННЯ ГЕОГРАФІЇ ТА ЕКОНОМІКИ ІНСТИТУТУ ПЕДАГОГІКИ НАПН УКРАЇНИ

Значні зміни у шкільній географічній освіті відбулися після постанови РНК СРСР і ЦК ВКП (б) від 16 травня 1934 року, за якою вивчення географії передбачалося не тільки в молодших (3–4 класах), а й у середніх і старших класах (до 9-го включно). Крім того, було посилено увагу до фізичної географії, до роботи з картою.

У країні була розгорнута широка мережа географічних факультетів з підготовки вчителів. У створенні нових підручників і навчальних програм взяли участь видатні учені та методисти: А. Барков, Н. Баранський, І. Вітвер, Г. Іванов, С. Чефранов, В. Ерделі. Отримали розвиток різноманітні форми позакласної роботи: географічні гуртки, олімпіади, краєзнавчо-туристичні походи, позакласне читання тощо. На допомогу вчителям географії були створені хрестоматії. Школа отримала різноманітні карти й атласи. Зросло виробництво стінних карт. З 1934 року почали видавати науково-методичний журнал «Географія в школі» під редагуванням М. Баранського.

Саме в цей час, в Україні в науково-дослідному Інституті педагогіки було створено відділ методики географії для надання методичної допомоги вчителям географії. Першим його завідувачем став економіко-географ Костянтин Пяртлі кандидат географічних наук, доцент.

У 1945 році відділ перейменували в сектор, який очолив Іван Старовойтенко – український радянський учений, економіст, професор, історик, краєзнавець і суспільний діяч.  

У 1947 році сектор очолив Олексій Діброва, автор першого підручника з географії України, що був перевиданий 16 разів.

У 1950 році сектор перейменували у відділ методики географії Науково-дослідного інституту педагогіки УРСР.

Михайло Откаленко став керманичом відділу на довгі 22 роки (з 1959 до 1981). Йому належать понад 200 науково-методичних праць, серед яких 19 посібників: «Методика викладання початкового курсу фізичної географії», «Методика роботи з картою», «Поурочні розробки початкового курсу фізичної географії», «Методика позакласної і позашкільної роботи з географії», «Про планету Земля» тощо. Крім того, Михайло Панасович є фундатором ідеї методичної тріади: «вчитель – методист – учений».

На початку 80-х років минулого століття відділ змінює назву на лабораторію методики викладання географії, і її очолює Анатолій Сиротенко. У 1994 році вже лабораторію методики навчання історії та географії Інституту педагогіки АПН України очолив Григорій Пустовіт. Тривалий час, з 1995 по 2004 рік, лабораторією керував Олег Топузов.

У різні роки в лабораторії працювали знані науковці: Алевтина Волкова – організаторка київського міського клубу вчителів географії «Гея» при Будинку вчителя; Віктор Корнєєв, Сергій Коберник, Лідія Круглик, Людмила Тименко,Валентина Бойко автори шкільних підручників і методичних посібників; Ганна Ісаєва авторка проектних технологій в географії; Ольга Кравчук авторка навчальних програм курсів за вибором; Олександр Корнєєв, Валентина Яковлєва.  

Із 2004 по 2008 роки завідувачкою лабораторії була Тетяна Назаренко. Саме Тетяна Геннадіївна, провівши моніторинг серед учителів географії з’ясувала, що 87 % з них викладають ще й економіку, тому ініціювала перед Академією педагогічних наук зміну назви лабораторії на «географічної і економічної освіти». Водночас, наукові співробітники розробляли дидактичне обґрунтування змісту та методики диференційованого навчання географії в основній школі, дидактичні основи навчання географії в загальноосвітній школі та методику навчання географії та економіки в профільній школі.

Співробітники лабораторії активно співпрацювали з науковими кореспондентами. У різні роки ними були знанні нині науковці, методисти та вчителі: Вікторія Андрєєва, Йосип Гілецький, Володимир Герасимчук, Світлана Капіруліна, Лариса Паламарчук, Борис Пічугін,  Павло Скавронський, Валерій Совенко, Микола Шиманський, Борис Чернов, Ніна Чанцева, Ірина Іванова, Марина Кобзарь, Лариса Новицька, Олена Бичковська, Любов Гавриленко, Мирослав Зінкевич, Вікторія Колотило, Тетяна Косарєва, Олексій Супричов, Наталія Шиліна, Світлана Чамро та багато інших. Масштабна географія: від Львова до Донецька й від Чернігова до Сімферополя.

В цей час лабораторія активно співпрацює з
Міністерством освіти і науки України, її співробітники беруть участь у різноманітних освітніх проектах TIMS, створюють банк даних тестів, працюють над створенням нових підручників і методичних посібників, Тісні зв’язки встановлено з ДНВП «Картографія», Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, Національним педагогічним університетом імені М. П. Драгоманова, Полтавським національним педагогічним університетом імені В. Г. Короленка, Уманським державним педагогічним університетом імені Павла Тичини, Університетом «КРОК», Київським національним економічним університетом ім. В. Гетьмана, Київським університетом імені Бориса Грінченка, Хмельницькою педагогічною академією, Асоціацією вчителів географії України.  

У 2004 – 2007 роках лабораторія стала ініціатором проведення Всеукраїнської щорічної науково-практичної конференції «Шкільна географічна освіта: проблеми і перспективи» й підготувала за матеріалами конференцій до друку збірники наукових праць. Після успішного захисту докторської дисертації з теми «Методичні основи проблемного навчання географії в загальноосвітніх навчальних закладах» на посаду завідувача повернувся Олег Топузов, поєднуючи цю посаду з посадою заступника директора Інституту педагогіки НАПН України.

У 2009 році на базі лабораторії було створено спеціалізовану вчену раду із захисту кандидатських дисертації за спеціальністю 13.00.02 – теорія та методика навчання (географія та хімія) (голова – О. Топузов, учений секретар – Т. Назаренко).

У 2012 – 2018 роках лабораторію очолював кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Олександр Надтока. У цей період активізувався процес створення підручників з географії для основної школи. Серед їх авторів: О. Топузов, О. Надтока, Т. Назаренко, В. Надтока, Л. Покась та інші науковці. Важливим доробком лабораторії стала Концепція географічної освіти в основній школі.

З 2015 року лабораторію реорганізовано у відділ навчання географії та економіки. Наукова продукція відділу дедалі більше набуває рис компетентнісно орієнтованої. У цей період відділ активно співпрацює з різними науковими та освітніми установами. У 2018 році співробітники відділу ініціювали створення іменної нагороди на честь Михайла Откаленка. Першими лауреатами стали Олег Топузов і Наталія Забуга, завідувач відділу Інституту модернізації змісту освіти.

Опубліковано 2019-10-07 22:25:00

Останні новини

Уроки з власним ароматом

Уроки з власним ароматом

Читати

Дидактичний мультимедійний контент для початкової школи «KM MEDIA Еd Рrofi» – сучасний вітчизняний електронний засіб навчання

Дидактичний мультимедійний контент для початкової школи «KM MEDIA Еd Рrofi» – сучасний вітчизняний електронний засіб навчання

Читати

Використання античного інтертексту в творчій парадигмі Ліни Костенко: інтенції, традиції, новаторство

Використання античного інтертексту в творчій парадигмі Ліни Костенко: інтенції, традиції, новаторство

Читати