Використання античного інтертексту в творчій парадигмі Ліни Костенко: інтенції, традиції, новаторство

Використання античного інтертексту в творчій парадигмі Ліни Костенко: інтенції, традиції, новаторство

Сюжети, теми й образи, мов мікроскопійний грибок, літають у повітрі; осідають та розростаються в місцях та часах далеко віддалених, прилягають до осіб, розділених від себе сотками миль і тисячоліттями часу, хоча, без сумніву, завдяки якійсь далекій покревності ситуацій та обставин, які для дослідника не всі й видні виразно.

Іван Франко

Словам Івана Франка, винесеним у епіграф цієї статті, минуло понад століття. Попри це вони саме про те явище, яке ми іменуємо все ще модним терміном «інтертекстуальність» і вважаємо чи не найважливішим атрибутом літератури постмодернізму. «Кожен текст є інтертекстом, – читаємо французького семіолога ХХ ст. Ролана Барта, – інші тексти присутні в ньому на різних рівнях у більш або менш упізнаваних формах: тексти попередньої культури та тексти оточуючої культури. Кожен текст становить собою нову тканину, зіткану зі старих цитат» [5, 3].

Але ж ту саму «нову тканину, зіткану зі старих цитат» знаходимо вже в римлянина Вергілія (І ст. до н.е.), який для «Енеїди» запозичив дуже багато в свого далекого попередника, елліна Гомера (ІХ ст. до н.е.): тривалі виснажливі мандри «долею гнаного нещадно» Енея на шляху до Італії нагадують поневіряння Одіссея дорогою до його рідної Ітаки, а битви дивом уцілілого троянця в Італії напрочуд схожі на війну ахейців під Троєю. То чи можна говорити про наявність у творі Вергілія «гомерівського інтертексту»? Римлянин навіть виправдовувався після звинувачень у плагіаті. Те саме робив і Шекспір, якого Гаролд Блум обґрунтовано помістив у самісінький «центр Західного канону» [1]. Адже «Ейвонський лебідь» явно запозичував образи та сюжетні ходи у свого сучасника й земляка Крістофера Марло, на жаль, рано загиблого...

Не кажу вже про так звані наскрізні мотиви (лейтмотиви) світової літератури, зокрема «мотив пам’ятника» («Еxegi monumentum...»), започаткований Горацієм у знаменитій ІІІ оді «До Мельпомени» («Ad Melpomene») і потім чимало разів «інтертекстуально процитований» письменниками багатьох епох і країн [3]. Перелік прикладів можна продовжувати й продовжувати. Словом, «старих цитат у новій тканині» художніх текстів вистачало завжди, отже, інтертекстуальність аж ніяк не є винаходом і атрибутом виключно новітньої та сучасної літератури.

То, може, інтертекстуальне цитування в творах Ліни Костенко нічим не відрізняється від подібного запозичення в уже згаданого римлянина Вергілія, або, тим більше, в його українського «позичальника» Івана Котляревського («Еней був парубок моторний…»)? Проте навіть побіжний погляд на специфіку використання інтертексту в творах нашої сучасниці й землячки такий висновок заперечує, демонструючи актуальність і перспективністьдослідження цього явища під кутом зору його інтенційованості, а також рецепції та трансформації літературних традицій, реалізованих письменницею.

Докладніше про це читайте у «Всесвітній літературі в сучасній школі» № 10, 2019. Автори – Юрій Ковбасенко, професор, завідувач кафедри світової літератури Київського університету ім. Б. Грінченка, кандидат філологічних наук, президент Української асоціації викладачів зарубіжної літератури,  та Світлана Дячок, учителька української мови і літератури, зарубіжної літератури Колиндянської ЗОШ І–ІІІ ступенів, учитель-методист, у своїй розвідці зауважують, зокрема, що інтертекстуальне цитування надто віддаленого в часі античного матеріалу, потребує від автора тексту високого інтелекту та схильності до рефлексії, що відповідає особистісним параметрам і творчому почерку Ліни Костенко. Її творчості притаманний не лише тонкий ліризм і психологізм, віртуозне володіння словом і стилем, а й неодмінна увага до історіософічних проблем: це й історія української державності («Маруся Чурай»), і болісний пошук причин поразки наших споконвічних державницьких змагань («Берестечко»), і панорамна візія історичного розвою України від сивої давнини до сучасності («Люблю чернігівську дорогу» та ін.).

Опубліковано 2019-10-18 15:31:41

Останні новини

Вебінар – навчання на дивані, або Підвищення кваліфікації онлайн

Вебінар – навчання на дивані, або Підвищення кваліфікації онлайн

Читати

Листопадовий день, що куций хвіст. Народні прикмети

Листопадовий день, що куций хвіст. Народні прикмети

Читати

«Айвенго»: історичний колорит і романтика пригод. Інтегрований урок

«Айвенго»: історичний колорит і романтика пригод. Інтегрований урок

Читати