Адам Міцкевич і Віктор Гюго vs Олександр Пушкін та Микола І. Постколоніальний погляд на ідейно-естетичну полеміку

Адам Міцкевич і Віктор Гюго vs Олександр Пушкін та Микола І. Постколоніальний погляд на ідейно-естетичну полеміку

Актуальність дослідження полягає не лише в тому, що в ньому репрезентовано постколоніальну інтерпретацію кульмінаційного моменту ідеологічної й творчої дискусії двох «центральних авторів» (Гарольд Блум) двох літературних канонів: польського (Адам Міцкевич) і російського (Олександр Пушкін, хоч центральною постаттю російського літературного канону вже загаданий Г. Блум уважає Льва Толстого [2, 6], О. Пушкін все-таки наближається до цієї ролі), а й актуальними аспектами сучасної політичної ситуації, зокрема, необхідністю налагоджувати контакти з сусідньою Польщею, особливо після провокативного звинувачення України Польським сеймом (2016) у «геноциді» проти поляків під час операції «Волинь».

Останнім часом у російському літературознавстві значно активізувався інтерес до постаті Адама Міцкевича, насамперед, до його полеміки з Олександром Пушкіним щодо польського «листопадового повстання». Як відомо, повстання почалося у Варшаві наприкінці листопада 1830 року. Його причиною стало порушення конституції 1815 року Миколою І та розвиток у Європі революційного руху. Спочатку поляки здобули низку блискучих перемог над росіянами (під Сточком, Вавром, Ґрохувом, Вельким Дємбом), але через чвари в керівництві та неузгодженість дій зазнали поразки під Остроленкою. Російська армія під керівництвом фельдмаршала І. Паскевича після дводенного штурму 06–07.09.1831 взяла Варшаву. Більшість польських підрозділів вийшла з Польщі через австрійський і прусський кордони, започаткувавши так звану «велику еміграцію».

Своєю чергою, полеміка щодо повстання поклала край специфічній «дружбі-ворожнечі» Пушкіна і Міцкевича, яку радянське літературознавство обережно інтерпретувало як дружбу двох борців проти царату, а сучасне російське літературознавство – як взаємини «великого» Пушкіна із невдячним «паном Адамом», таким собі нацменом-маргіналом, обмеженим провінціалом, що вдосконалився та вивищився завдяки арешту та засланню до рафінованої російської столичної еліти [3; 11]. І причина тут не стільки в традиційній увазі дослідників до центральних постатей національних літературних канонів (у цім випадку – польського й російського), скільки у тому вибуху ксенофобії та великодержавного шовінізму, що нині спостерігається в Росії.

Чому увагу російських дослідників привертає саме Міцкевич? Чи не тому, що, народившись і вирісши в Російській імперії, великий польський поет своїм, сказати б, «інсайдерським» поглядом як ніхто інший зумів глибоко проникнути та, як геніальний митець, лаконічно та художньо довершено оголити іманентну сутність російського ординства, за що останнє його ненавидить і боїться донині?

Докладніше про це читайте у «Всесвітній літературі в сучасній школі» № 11, 2019. Статтю «Адам Міцкевич і Віктор Гюго vs Олександр Пушкін та Микола І. Постколоніальний погляд на ідейно-естетичну полеміку», що вийшла у рубриці «Сторінка науковця», написав та надав для публікації  Юрій Ковбасенко, професор, завідувач кафедри світової літератури Київського університету ім. Б. Грінченка, кандидат філологічних наук, президент Української асоціації викладачів зарубіжної літератури.

Отримувати анонси про вебінари, майстер-класи, тренінги та авторські розробки уроків можна на нашій сторінці ВСЕСВІТКА –  науково-методичний журнал у Фейсбуці.

Передплатити/придбати  «Всесвітню літературу в сучасній школі»  та «Інформаційний збірник для директора школи та завідувача дитячого садка» можна у рубриці "Передплата", а також, звернувшись за телефонами: 067-952-3476, 050-737-4696, або надіславши запит електронною поштою osvitaukrainy@ukr.net  чи повідомлення у Фейсбуці

Переглянути проморолики, замовити відео вебінарів + додаткові матеріали + сертифікат можна натиснувши на банер.

Опубліковано 2019-11-25 15:41:00

Останні новини

Ф. Кафка «Перевтілення». Трагедія відчуження особистості

Ф. Кафка «Перевтілення». Трагедія відчуження особистості

Читати

10 прожиткових мінімумів як одноразову винагороду отримають майже 75 тисяч українських педагогів

10 прожиткових мінімумів як одноразову винагороду отримають майже 75 тисяч українських педагогів

Читати

Чого не писав Микола Гоголь у повісті «Тарас Бульба» та 5 міфів про козаків (відео)

Чого не писав Микола Гоголь у повісті «Тарас Бульба» та 5 міфів про козаків (відео)

Читати