У дитячих садках і початкових школах на перше місце виходить спостереження, адже це спосіб зробити оцінювання максимально ефективним та гнучким: педагог не ставить оцінок, а спостерігає за діяльністю дітей на заняттях та уроках, а також у вільний час (вільна гра, самостійна художня діяльність, перерва тощо), - зазначає Ірина Стеценко, науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України та Міністерства освіти і науки України, у статті "Формувальне оцінювання у закладах дошкільної освіти та початковій школі".
Спостереження не тільки допомагає оцінити знання та вміння дітей, а також може бути непрямим оцінюванням діяльності педагога. Адже ми бачимо, чи увійшли певні слова в активний словник дітей, чи використовують вони те, чого навчилися, чим із задоволенням грають тощо. Іноді можна побачити, як діти копіюють інтонації та слова педагога, грають у вчителя, а батьки кажуть, що діти посилаються на слова педагога вдома, прагнуть діяти, як він вчить, тощо. Це може бути свідченням авторитету педагога, поваги вихованців.
Розглянемо основні показники розвитку дошкільнят і молодших школярів, на які варто звертати увагу, спостерігаючи за діяльністю дітей на заняттях та уроках з математики та логіки, а також у вільний час:
Саме ці показники і допомагають педагогу спрямовувати освітній процес у дошкільних навчальних закладах і початкових класах, а також можуть бути критеріями якості діяльності педагога. Кожний показник визначає певний щабель знань і вмінь дитини, тому важливо простежити, щоб дитина послідовно пройшла їх усі (у переліку подано показники за принципом «від простого до складного»).
![]() |
![]() |
![]() |
Розвиток дивергентності мислення. Педагог під час навчання звертає увагу дітей не просто на те, скільки варіантів розв’язку знайдено, а й чим саме вони відрізняються, що у них є спільного. Необхідно, щоб діти знаходили різні варіанти розв’язку, які відрізняються ідеєю, оригінальним підходом до виконання завдання. Таким чином, формулою успішного розв’язку може бути така: розв’язок = процес розв’язку + відповідь.
Показники розвитку дивергентного мислення:
прагнення дитини до знаходження різноманітних розв’язків:
«кількісні» показники розв’язків дитини:
1) дитина знаходить один розв’язок і втрачає інтерес до завдання; швидко знаходить кілька варіантів розв’язку і втрачає інтерес до завдання; втрачає інтерес до завдання, якщо не знаходить хоча б один розв’язок досить швидко;
2) дитина прагне знайти якомога більше варіантів розв’язку (незважаючи на витрачений час) кожного завдання; дитина прагне знайти якомога більше варіантів розв’язку завдань, які сподобалися їй найбільше; дитина прагне знайти якомога більше варіантів розв’язку завдань певного типу;
3) дитині подобається придумувати власні завдання і знаходити кілька варіантів їх розв’язку; дитині подобається придумувати власні завдання певного типу і знаходити кілька варіантів їх розв’язку;
«якісні» показники розв’язків дитини:
показники, якими відрізняються один від одного розв’язки дитини:
пояснення дитиною власних розв’язків:
Розвиток відтворювальної і творчої уяви. Педагог звертає увагу насамперед на здібність уявити ситуацію, описану в умові завдання саме так, як вона описана (нічого не додавши від себе і нічого не пропустивши); вміння поставити себе на місце «персонажів» умови завдання, прогнозуючи їхні вчинки, уявити, де знаходитимуться герої завдання, як вони мають діяти.
Показники розвитку відтворювальної і творчої уяви:
відтворення дитиною образів:
Наскільки часто дитина придумує рішення, яких не придумали інші.
Наскільки реальні фантазії дитини.
Рівень використання дитиною прийомів фантазування.
Рівень створення дитиною приладів для нескладних дій та їх дотепні використання.
Розвиток інтуїції. Педагог має навчати дітей передбачати результати розв’язування задач, висувати різні гіпотези, передбачати, які з гіпотез правильні, які – ні, будувати композиції об’єктів на площині та у просторі, оцінювати можливість побудови певного об’єкта з набору, що є в наявності, замінювати одні компоненти на інші відповідно зразку чи задуму, будувати міцні конструкції, оцінювати їх міцність.
Розвиток творчих здібностей. Педагог розвиває передусім легкість генерування ідей, продуктивність асоціацій, оригінальність, спонтанність, гнучкість мислення. Здатність відійти від стереотипів.
Можна визначити наступні аспекти розвитку творчих здібностей:
Розвиток здібності до дослідницької діяльності. Педагог розвиває передусім уміння поставити проблему, знайти для її розв’язання необхідну інформацію та прилади. Якщо проблема надто складна, діти вчаться розбивати її на етапи, розроблюють стратегію отримання результатів та змінюють її відповідно до фактичного проведення дослідження. Діти мають уміти висувати гіпотези та їх перевіряти, знаходити критерії порівняння розв’язків у відповідності до умов дослідження.
Показники розвитку здібності до дослідницької діяльності:
уміння занотовувати думки:
рівень піктографічної грамотності:
уміння планувати власну діяльність:
Уміння серед кількох гіпотез (вдалих розв’язків) виділити один і обґрунтувати, чому саме він вважається найкращим. Педагог має надати дітям уявлення про те, як порівнюються розв’язки, навіщо їх порівнювати, у яких саме випадках це краще і необхідно робити; про критерії порівняння, обґрунтування їх значення для знаходження оптимального розв’язку. Діти мають усвідомлювати, що критерії порівняння мають відповідати умовам і завданням дослідження.
Показники розвитку вміння висувати гіпотези:
![]() |
![]() |
![]() |
Уміння порівнювати та зіставляти об’єкти. Велика увага у навчанні приділяється порівнянню. Порівнювати можна будь-що: варіанти відповіді, способи розв’язування, геометричні фігури, різноманітні предмети, групи предметів, тварин, рослин тощо. Головне: навчити дітей бачити спільне і різне, знаходити ознаки різних об’єктів, критерії для їх порівняння залежно від ситуації. Коли за якою ознакою порівнювати? Чому обрано певну ознаку для порівняння?
Діти вчаться порівнювати не тільки розв’язування завдань, а і власні успіхи, критично ставитися до них. Насамперед, дуже важливо вміти об’єктивно порівнювати свої «сьогоднішні» і «вчорашні» досягнення. Чи є у мене успіхи? Яких помилок я припустився? Як досягти кращих результатів? Важливо, щоб діти це робили не заради оцінки, а заради знань – «мені цікаво знати більше, я бажаю навчитися це робити, прикро, коли в мене щось не виходить, але я можу цього навчитися». Також завжди цікаво порівняти свої досягнення з досягненнями приятелів, але це не має викликати нездорову конкуренцію, хоч змагання і має бути присутнім на заняттях. Хто знайде найцікавіший розв’язок? Яка команда відшукає найбільше варіантів розв’язку? Сьогодні краще вийшло у приятеля, я радію його успіхам. Завтра я буду уважнішим та стараннішим і, можливо, щось зроблю краще, ніж він. А може, я щось інше роблю краще, ніж товариш?
Показники розвитку вміння порівнювати та зіставляти об’єкти:
рівень умінь дитини порівнювати та зіставляти різноманітні об’єкти:
кількість ознак, які дитина може використати для порівняння об’єктів:
рівень визначення дитиною ознак для порівняння об’єктів:
кількість об’єктів, які дитина може порівнювати:
тип об’єктів, які дитина може порівнювати:
рівень порівняння досягнень та невдач:
рівень порівняння результату й процесу розв’язування задач:
рівень використання результатів порівняння для розв’язку задач:
Ірина СТЕЦЕНКО, науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України та Міністерства освіти і науки України
![]() |
Щоб узяти участь у вебінарі або замовити відео + додаткові матеріали + сертифікат, натисність на банер та зареєструйтесь на сайті Кожний учасник вебінарів, курсів, практикумів, тренінгів тощо, проведених ІВА «Освіта України» на підставі КВЕД 85.59 Освіта (діяльність з додаткової підготовки з певної дисципліни; діяльність курсів з підвищення професійної кваліфікації), отримує сертифікат відповідно до вимог пункту 13 «Порядку підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників» , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 800 від 21.08.2019 р. |